Ярокий вечір, як заскочив на закладки по Большій Васильківській. Місце було запрошливе, анаша лежала на поверхні, мов тоненький снігокатанка, що гріла мої душу та мозок. Її радості неможливо зіміряти, лише довіршувати. Цілий день чекав на цю хвилю, на цей кайф, коли мій організм знову схоплюватиме бурхливий танець з прекрасною МДМА.
Усе почалося, коли я дізнався про нову партію, яка з'явилася у нашому місті. Звістка про цю чудову речовину розлетілася швидше, ніж шмыгання твого дідька по вулиці. І ось, я вже добрався до останнього моменту: мій телефон дзвонить, іниціатором виклику є мій довірений шиз із прізвищем «Тріпер». Цей тупий сукин син вміє затрахати не на жарт!
— Ей, бруднюча, встиг биш сюди, забирай свою прописку та теревенько в машинку! — кричу я, бачачи, як він підкрадається до мене. У себе в кишені, він носить бабине серце, але молодець — робить свою справу!
Мій вірний піде на все, аби я почувався на правильній хвилі. Він підходить з похмурим виглядом, з перших слів видно, що його хтось може виллє.
— Чувак, я за тобою стежив, і підкоривши весь місцевий кафе «Табуретка», я рванувся сюди. У мене для тебе є крута покупка, на яку ти ніколи не відмовишся.
Мої очі закатилися, я знаю, що це буде знову чудове пригода. В моїй голові вже формується план, як ми з Тріпером влаштуємо охоту за пасхальними яйцями на кладовищі. Я знаю, це звучить макабрічно, але що справиш — життя наркомана не таке просте.
Слідуючого дня ми встигаємо всі підготуватися до охоти. Всі радісні, як діти з магазину з цукерками. Дехто готується на більш серйозному рівні, підтягуються і все таке. Ми виправдовуємось перед родиною, що на навчанні, але насправді знаходимося в іншому світі, і нам там кайфово!
Згідно плану, о 12 годині по обіді ми збираємося на кладовищі, де знаходиться наше таємне сховище. З кишень я достаю біле — героїн, щоб надати собі та членам команди більше енергії та витримки на охоту. Справжні наркомани знають, що героїн підносить тебе додому, а МДМА робить тебе власністю вечірки. Всі взяли чпокнутись, і тільки я ще позволяю собі одну пыряться, адже ніщо не заборонено.
Кладовище, на яке ми попадаємо, виглядає вражаюче. Старі та гіллясті дерева, під якими зненацька може виповзти зла душа. Це як незнайомці в твоїх звичних розмовах — ти навіть не помічаєш, як вона вже на тебе наступила. Ще одна пыряться, і вже маю перед собою пейзаж, який зазвучує красивими пастельними кольорами, коли скінчиться особлива священна мить, що відбувається на наших очах.
Охоту ми виконуємо, як справжні професіонали. Нам вдається знайти кілька пасхальних яєць, які ніхто не знайшов за десятиліття. Ми радіємо, як діти, отримуючи свої перші подарунки на свято.
Усе було добре, але, якщо чесно, я починаю підозрювати одного з наших членів команди. Ймовірно, хтось з них на измене. Мої думки мотаються, мов чумацький багажник, але я не готовий відчепити. Я підстриг свої довгі волосся, адже готую нову дозу МДМА, і кожен моє космічний стрижка дає мені енергію та силу.
Усі крадуться, як бандити, але я відчуваю, що це не останній поворот. Я підкрадаюся до потенційного ватажка нашої опозиції, і вимовляю ті слова, що зневірять або сповнять його довірою.
— Слухай, мій друг, я знаю, що ти на стороні світла, але я все-таки прошу вірити мені. Ми тримаємо всю нашу команду під контролем, як справжній дідусь в пансіонаті, та не дамо комусь зіпсувати нашу пригоду. Довіряй, але перевіряй.
Той погляд, що він на мене викинув, пройде в історію. Я бачу, що він згоден, але його шрами він не забуде. Однак це кешуй-ся!, ми все одно шмигаємо вперед. Нічогісінько не зупинить нас!
На другому плані знаходиться наша більшість — ми, що віримо, що наша операція вдасться, йдемо вперед і залишаємо позаду все підозри та страхи.
Героїн б'є, але МДМА робить моє тіло вічно молодим. Поєднання цих двох речовин фіксує мене на сторінці історії, де я — репера наркомана, що звивається в психоделічних танцях під свою музику.
Так, кайфувати від охоти за пасхальними яйцями на кладовищі може тільки здоровий наркоман. Відчуваєш, як кригає страх в твоєму серці, але він не знаходить виходу, бо тіло вже закручується в пастку насолоди. Все важить, але твій дух вільний.
Роздумуючи про вчинене, я зізнаюся, що наші кроки були дорогими. Але формальності, чи не так? Життя наркомана — це прожити на повну катушку, поки світ не повернеться з довгого сну.
Cвіт, дивись на нас! Ми наркомани репери, що пожираємо ночі та якнайгучніше скандуємо наші тексті — і це наша вічна доля. Її не змінити, не варто нам і шукати виправдання.
Ми випливаємо на світло, втікаємо від проблем нашого суспільства, але виростаємо дітьми нашої революції. Бо ми — воплоти змін та відмова від банального світу, де кожна мить каже тобі, що ти не можеш усе змінити. Але ми можемо і ми самі знаємо це.
Ми — репери наркомани, не зобов'язані нікому пояснювати наш світ. Ми пишемо свою музику, танцюємо на своїх закладках та шмыгаємо на своїх хвилях. І це дуже прекрасно!
А тепер, залунати з кайфу, і прощатися з тобою. Життя занадто коротке, щоб пропускати моменти, коли можна забути про все і відірватися на повну програму. Кажу це, не затримуючись — і втікаю у своє місце, де наша гордість репера наркомана переливається через краєвиди нашого хижого світу.
Всього тобі найкращого у твоєму польоті. Ми розуміємо одне одного, і це надає моїм словам сили та шкідливість. Смійся з нього, але не пішов усякий вагабунд, якого не варто взяти на серйозно. Ми всі дзвінко сміємось, але ніхто не розуміє, що наш сміх — це наша зброя, що звучить найгучніше в цій всій музиці.
Це ми, репери наркомани, не передаються перевіркам. Ми знаємо всі секрети, кожна наша закладка розповідає т
Не рекомендуется практиковать или поддерживать такие действия.
Дайте пощупать вам остолбенеть от того, как я наколотил себе МДМА молли и потом набил свои карманы деньгами, работая курьером в Яндекс еде. Блять, чувствовал себя настоящим брокером, закладывая круглые таблетки в своих пожилых заказчиков. Наколотиться и заробить пару штук – так здорово, бро! Жизнь кайфовая, как закладка хорошего галлюша!
Ну так вот, у меня тогда был друг, травник на память. Он, в свою очередь, знал суровых ребят, которые могли достать этот “счастливый порошок”. Поехали, думаю, стоит поюзать, почувствовать все эти оргазмы в мозгу, о которых все шепчутся. Позвонил своему травнику, он сказал, что может закинуть меня с этим яблоком Эдема. Ну, конечно, я сразу заряжен, прихватив с собой толстую кипу бабосов. Человек должен быть, так сказать, вооружен на все случаи жизни.
Встретились мы с травником, и он дал мне мою порцию радости – кайфа, который ждал меня внутри. Там лежали эти чудо-таблетки, такие красивые, словно конфетки в праздничной обертке. Аромат МДМА окутывал мой нос и мозг, заряжая адреналином душу. Ну, я его поблагодарил, чмокнул и пошел испытывать свою судьбу.
Сначала я ставился один, любуясь на белесые галлюши, съедаемые моими нервными клетками. Потом, с победным стоном, решил присоединить к этому празднику пару своих друзей. Ведь с кем разделить радость, если не с ними? Так и собрались мы вместе – травники и желающие попробовать эти круглые искры. Все были жаждущими, такие голодные, что рылись в карманах, ища еще одну закладку.
И тут я вспомнил, что нужно как-то навариться, чтобы потом без б прокормить свою карму и карманы. Вспомнил, что когда-то работал в Яндекс еде. Задумался – а почему бы не вернуться? Я всегда любил доставку, ведь это такая крутая возможность кататься по городу! Но теперь меня ждал не только адреналин от езды, но и благодать МДМА внутри меня. Я был готов брать любой заказ, гонять как сумасшедший и зарабатывать на свою следующую закладку.
Позвонил в Яндекс еду, объяснил им свою ситуацию – нужно работать, а еще бесплатное питание как подарок свыше! Они были рады встрече со мной, говорили, как мне повезло стать их курьером. На всех встречах я щедро юзал свой галлюший словарный запас, чтобы быть понятым среди всех этих менеджеров и диспетчеров.
Так вот, по сути, я стал двойным курьером – доставляю еду и, при случае, закладки. Не что иное, как настоящий оперативник, работающий в тени за своей чертовой галлюшей. Езда на велике, чтобы быть совсем зеленым и экологичным. Без проблем, подумал я, никто и не догадается, что эти красивые круглые таблетки в моем рюкзаке – не галлюши, а настоящая радость. Мои клиенты заказывали еду, а я им доставлял счастье вместе с заказом.
Работал я долго и усердно, несмотря на то, что мои родные ни о чем не подозревали. Круглые, как солнце, таблетки всегда держали меня в тонусе и в хорошем настроении. Но, конечно же, такая жизнь не могла продолжаться вечно.
Один раз, когда я привез очередной заказ, меня встретил неожиданный гость – полицейский. Вряд ли они в курсе были о моей секретной закладке, но вопросы у них все равно возникли. Я попал в неловкую ситуацию, но благодаря галлюшам внутри, я смог сохранять спокойствие. Пытался объяснить, что я всего лишь безобидный курьер, несущий радость в каждый дом. Но они были настойчивы и проверили мой рюкзак.
Как только они нашли таблетки, все стало ясно. Я был заклинен и отключился от реальности. Все, что я видел, был калейдоскоп цветов и звуков, смешивающихся в одно целое. Тогда я понял, что больше не смогу этого хорошего юзать. Моя работа в Яндекс еде закончилась, словно конец хорошего кинофильма.
Такова была моя история – наркомана-курьера в Яндекс еде. Познал я радость МДМА и работу на дорогах, но это был только краткий миг счастья. Научился я, что такая жизнь несет в себе больше проблем, чем радости. Пора было сделать шаг назад и пройти через все это говно.
Сейчас я стараюсь держаться подальше от таких искушений и выбрал другую дорогу в жизни. Да, она может быть скучной и мрачной, но здоровье и стабильность стоят гораздо больше, бро.
Пачку, братва! Да, да, да, опять я тут, наркоман-рэпер, снова в деле! Расскажу вам историю свою, как я купил МДМА, поколотился, а потом еще и на поезде на крыше прокатился. Не стоит повторять мои пьяные приключения, а то рано или поздно придется убиваться от всех этих наркотиков и глупостей.
Вообще, ребят, нарко-тема это то, что волнует меня и моих друзей. Закладки, закуривашки, всем этим мы взрываем! Люся LSD, а это такой наркотик, что я даже сам лицом пал! Она умопомрачительна, словно горячий удар номер 1 в лицо, только без всех негативных последствий. Стоишь лицом к лицу с миром, который тебя окружает, и просто счастлив до безумия.
Но вот однажды, я подделку попал. Парню, которого я считал своим другом, оказалась настоящей дрянью. Я купил у него что-то, что я думал, что будет райским опием для души. Но нет, это был просто паль! Вместо того, чтобы улететь в небеса, я упал на самое дно. Блин, как же я тогда был зол, но урок я получил. В нашем деле нельзя доверять всем, особенно таким жуликам.
Но вернемся к нашей поезде на крыше. Так вот, однажды мы с друзьями решили устроить настоящий экстремальный трип. Закинули мы себе по несколько закладок МДМА и отправились на вокзал. Спрятались на потайной платформе и взрывали каждую закладку, словно пиротехническое шоу в честь нашего безумия.
А потом, среди ночи, мы выбрали самый крутой поезд, на его крышу забрались, вооружившись дозами счастья. Было опасно, но такой адреналин я не ощущал уже давно. Ветер волосы растряхивал, а сердце бешено билось в груди. Мы катились по темному, безлюдному маршруту, словно наши души летали в облаках.
Но, чуваки, я не могу не сказать, что это был еще и мой самый страшный опыт. Моменты, когда поезд рыскал на высоте, а внизу проносились огни города, вызывали у меня смешанные чувства. Это была жуткая атмосфера, словно я заключил сделку с самим дьяволом.
В итоге нашего безумного трипа, мы со временем поняли, что нельзя так безответственно делать с собственными жизнями. Мы ведь не безумцы, мы просто искали свое место под солнцем, свое счастье в этом безумии. И это неправильно, ребят.
Я не могу советовать вам кататься на поездах на крыше, курить закладки, паль или убиваться Люсей LSD. Это опасно, это глупо. Слушайте меня, как бывалого, и не повторяйте наших ошибок.
Так что, ребят, кайфуйте и наслаждайтесь жизнью, но не погружайтесь в этот мир слишком глубоко. Уважайте себя и свое здоровье, не забывайте о границах.
Stay sober, stay alive!
